Страшні тридцяті роки ХХ ст. Скільки горя та страждань принесли вони народу! Люди були змушені пройти через знущання з боку влади, зраду близьких, злиденність та постійний страх. Занадто багато випробувань випало на їхню долю. Історія українського народу знала чимало трагічних подій, але те, що сталося в Україні в 1932 – 1933 рр., не має аналогів в історії цивілізованого людства. Державна влада намагалася знищити пам’ять про ті страшні роки. Події пояснювалися згідно з офіційною версією колективізацією. Але пам’ять про те, що було насправді, жила і живе в народі. Цю пам’ять намагалися відродити і учні нашого НВК на чолі з учителем історії Сукач Т.М. Провели Урок пам’яті «З присвятою замордованим голодом». Це був суд історії, розглядалася справа про національну трагедію українського народу - голодомор 1932-1933 рр.
Виставка літератури по темі, поділ дітей на групки : Історики, Правознавці, Свідки від імені очевидців дав можливість максимально оцінити роль Голодомору в історії нашої держави. Діти достойно справилися з ролями. А суддя (Петрик Максим-9клас), прокурор (Снісаренко Олександра-7клас), та адвокат (Клименко Вікторія-7клас), вислухали всі докази, і шановний суддя виніс вирок: «…В ході слухання справи встановлено, що чинники, які призвели до голодомору, лежать в річищі всієї сталінської політики. 1933 рік - найстрашніша трагедія у більш ніж тисячолітній історії українського народу. Терор голодом - один з найбільших злочинів сталінщини перед українством.»
Пройдуть роки, минуть десятиліття, а трагедія 1933 року все одно хвилюватиме серця людей. І тих, кого вона зачепила своїм чорним крилом, і тих, хто народився після тих страшних років. Життя людське — найсокровенніший дар Божий, і кожне — дорожче над усі цінності земні й небесні, і кожне має зберегтися в пам’яті поколінь і нинішніх, і грядущих, бо ми люди.
Тому ми сьогодні згадуємо цю трагічну сторінку історії українського народу та даємо обіцянку передати знане прийдешнім, щоб світла пам’ять спокутувала несправедливе замовчування минулого.
  
| 
